ПОДАГРА (АРТРИТ)
ДІАГНОСТИКА ТА ЛІКУВАННЯ
У ДНІПРІ

Що таке подагра?

Подагра - це форма запального артриту, викликана накопиченням кристалів сечової кислоти в тканинах, в першу чергу - в суглобах. Проте, якщо її кількість стає надмірною або порушено процес виведення, вона кристалізується та відкладається у вигляді уратів.

Найчастіше страждає плюснефаланговий суглоб великого пальця ноги. Однак захворювання може вражати й інші суглоби: гомілковостопні, колінні, променезап'ясткові, ліктьові і навіть хребет.

Поширеність подагри

• США. За даними Національного обстеження здоров'я та харчування (NHANES), поширеність подагри серед дорослих становить близько 3.9%
• Європа. У Великобританії поширеність подагри становить приблизно 2.5%.

Україна. Точні дані щодо України обмежені, але дослідження серед військовослужбовців показали, що подагра часто проявляється у нетипових локалізаціях та супроводжується поразкою нирок.

Топ-5 проблем, з якими стикається пацієнт

1. Гострі напади болю. Раптові та вкрай болючі нічні напади. Суглоб набрякає, червоніє, стає гарячим. Біль настільки сильний, що навіть дотик простирадла викликає страждання.
2. Хронічне запалення. Без адекватного лікування приступи частішають і можуть перейти в хронічне запалення з руйнуванням суглобового хряща.
3. Утворення тофусів. Кристали урату відкладаються в м'яких тканинах, утворюючи щільні, болючі вузлики - тофуси. Вони можуть розкриватися із виділенням білої маси.
4. Ураження нирок. Подагра часто поєднується з сечокам'яною хворобою та нирковою недостатністю через відкладення уратів у нирках.
5. Обмеження рухливості та інвалідизація. Хвороба призводить до деформації суглобів, зниження рухливості, залежності від знеболювальних та у тяжких випадках - до інвалідності.

Глобально, за останні два десятиліття захворюваність на подагру збільшилася на 63.44%, що пов'язано зі змінами в харчуванні та способі життя.

Історія з практики: «Німий» подагричний вузол і втрачений час

Один із найбільш запам'ятовуваних випадків у моїй практиці стався з чоловіком 52 років. Він звернувся зі скаргами на тугу освіту на тильній стороні стопи – «наче кістка виросла».

Жодного болю, температури чи почервоніння він не відчував, ходити міг, але взуття почало натирати. Пацієнт розповів, що кілька років тому він мав випадок сильного болю у великому пальці ноги, але «само пройшло», і він не надав цьому значення. Аналізи тоді ніхто не робив, до лікаря він не звертався. З того часу нападів більше не було.

Під час огляду було діагностовано тофус – щільний, малорухливий, без ознак запалення. Ми провели лабораторну діагностику: рівень сечової кислоти був значно підвищений, а УЗД та рентген показали деструктивні зміни у плюснефаланговому суглобі. Біопсія підтвердила – подагра.

Пацієнт був здивований: «Як так? Це ж просто шишка!»

Саме в цьому є небезпека: подагра може протікати приховано, не викликаючи гострих нападів, але руйнуючи суглоби і формуючи тофуси.

Ми розпочали урикозуричну терапію та призначили планове видалення великого тофусу, що заважає ходьбі. Після нормалізації рівня сечової кислоти динаміка була позитивною, і нових вузлів не з'явилося.

Мораль цієї історії: не ігноруйте навіть «німі» симптоми. Тобто, якщо у вас колись був подагричний напад, важливо пройти обстеження та контролювати рівень сечової кислоти навіть за відсутності болю.

Хто ризикує захворіти на подагру?

Раніше подагру пов'язували з «багатою» їжею та алкоголем. Зараз ясно, що фактори ризику ширші:

• чоловіки віком від 40 років;
• жінки в постменопаузі;
• люди з ожирінням;
• люди з артеріальною гіпертензією, цукровим діабетом, порушеннями ліпідного обміну;
• люди, які зловживають алкоголем та вживанням продуктів, багатих на пурини (червоне м'ясо, субпродукти, морепродукти, бобові, пиво).

Особливості діагностики

• Аналіз крові на рівень сечової кислоти.
• Аналіз синовіальної рідини суглоба (виявлення уратів під мікроскопом).
• УЗД та рентген суглобів.
• ДЕКТ (двоенергетична КТ) для виявлення кристалів уратів.

Як ви розумієте, самостійно діагностувати подагру неможливо – всі необхідні дослідження призначати, а отримані дані інтерпретувати має лише фахівець.

Сучасні підходи до лікування подагри

Повністю позбутися подагри нині неможливо, оскільки пошкодження суглобових тканин, спричинені захворюванням, мають незворотний характер. Проте, правильно підібрана терапія дозволяє пацієнтові вести повноцінне життя без постійного болю та частих загострень.

З урахуванням гостроти періоду перебігу захворювання терапія при подагрі може включати:

• застосування протизапальних препаратів, які зменшують активність запального процесу у уражених суглобах;
• призначення знеболювальних засобів для усунення больового синдрому;
• використання глюкокортикостероїдів – у вигляді таблеток або внутрішньосуглобових ін'єкцій, особливо при гострих нападах хвороби;
• хірургія, але застосовується досить рідко і потребує особливого підходу та розуміння суті проблеми.

Крім того, пацієнтам показані препарати, що знижують рівень сечової кислоти в організмі, що дозволяє контролювати перебіг подагри у довгостроковій перспективі.

Звертаю увагу, що при такому захворюванні час завжди грає проти пацієнта, тому закликаю не ігнорувати сигнали свого тіла. Якщо ви помітили болі та набряки в суглобах, особливо в нічний час, не списуйте це на втому – можливо, це перші ознаки подагри. І при правильній терапії хворобу можна тримати під контролем.

Автор: Кузьмін Максим Вікторович

Лікар ортопед-травматолог вищої кваліфікаційної категорії